Катюш,мы вчера ехали от родителей где-то в 15ч. . В Орехове на Конке 2 рыбака ловили рыбу.Я в шоке была, как можно было пойти на средину реки,что бы ловить рыбу? Лед уже тонкий и теплые деньки ,который день
возраст бывает разный для таких поступков

Катя, ну если и старше 15 лет люди туда лезли, причем пешком переходили с берега на берег, то не удивительно, что дети там ходили

Слава богу, что все живы, и дети и ребята, которые их спасли

Лесика, с рыбаками все ясно. У меня знакомый есть такой, он осознает риск, но все равно лезет, для многих рыбаков этот скачок адреналина как наркотик.

LekSandra, мда, если дети были не единственными кто ходил по льду, тогда совсем печально.
Хорошо, что все остались живы.

1.Где: Запорізький Дуб
Когда: 13 березня 2016р.
Время: 11.00


Козацька Масляна біля Запорізького Дубу

В програмі:

*урочистий концерт

*виставка робіт народний майстрів

*традиційні змагання "Лава на лаву"

*МК та лицарські бої

*козацькі розваги

*обряд проводів зими

2.Где: Маяковского
Когда: 12 марта 2016г.
Время: 9.00-12.00
Празднование Масленицы на Маяковского
В программе: дегустация блинов, возможность приготовить их своими руками. Изюминка праздника - огненное пиротехническое шоу, где будет сожжено Чучело зимы.

3.Где: ул. Героев Сталинграда, 19,а
Когда: 12 марта 2016г.
Время: 12.00
Масленица с Пряней и Чудо-Юдо!
Предлагаем Вам окунуться в атмосферу праздника, весёлых игр, конкурсов. В программе развлекательная программа на площадке Изумрудный городок от Чудо Юдо, в гости прийдут Матрешка и Бабка Ежка, конкурс рисунков на асфальте, подвижные игры, флеш моб, угощения от Пряни и победителям конкурсов бесплатные кулинарные мастер- классы. Приходите - будем вместе веселиться!
Праздник бесплатный!

Планируем семьей пойти завтра к Запорожскому дубу. Кто хочет - присоединяйтесь.

Триває зараз і на Маяковського святкування. Перебіг із соцмереж: довгі черги за безкоштовними млинцями, чимало містян саме літнього віку, вже й вогнище палало

Где: Дубовка
Когда: 13 марта 2016г.
Время: 13.00
Цена: вход свободный

В прощенное воскресенье, 13 марта, запорожцев приглашают в "Дубовку" на праздничную Масленицу
С современными и народными песнями, танцами, творческими мастер-классами, разнообразными фото-зонами, конными представлениями, развлекательными и силовыми конкурсами жители и гости Запорожья окончательно будут провожать зиму в центральном городском парке.
Закончится программа коллективным сожжением символа зимы - соломенного чучела.

Мы сегодня на Маяковского были муж даже монетку на счастье сделал)))

Мы тоже были на Маяковского. Смотрели на чучело горящее, шашлык кушали, глинтвейн пили. а вот блины ели уже у бабушек)))

Вот так сожгли чучело на Маяковского



Хоровод вокруг сожженного чучела

Файер-шоу на Масленицу



и очередь за бесплатными блинами

У нас на б.Шевченко сегодня развлекуха была, даже не знали, случайно попали, и как раз нас бесплатными блинчиками накормили))))

А у нас сегодня прям в Сельпо движ был, праздновали масленицу. Мы ели с ребёнком в сам магазин зашли, но за то ребёнок шарики получила, довольная была как слон.

Дитина цього навчального року пішла до школи і ось стало питання святкування "Масленицы". Я, як активна до усіляких святкувань мама запропонувала повторити традицію, запозичену з підготовки до школи, коли матусі пекли млинці й приносили їх до "школи". Хтось приніс ще печіво, джеми, мед.... І усе це діти їли, смачно причмокуючи чаєм, налитого зі справжнього самовара.
Але ось в чому питання: які традиції святкування Масляного тижня є українськими, а які запозичені. Гімназія в нас українська, тому питання традицій і мови дуже актуальне.

Для тих, кого також цікавлять саме українські традиції святкування Масляної, знайшла ось таку цікаву інформацію.

Масляна: свято українців

Як на масляному тижні з труби млинці летіли!
Ви млинці, млинці, млинці, ви бліночкі мої...
І сир, і сир, все летіло під поріг!
Ви млинці, млинці, млинці, ви бліночкі мої...

Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня, за який кожен справжній українець встигає з’їсти таку кількість смачних млинців, що вистачить на весь рік. А чи знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, у період поклоніння язичницьким богам?

Походження Масниці

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.

Коли святкують Масляну?

В наш час сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому посту. У 2016 році масничний тиждень розпочнеться 7 березня і триватиме до 13 березня. Сім днів поспіль дозволено вкушати масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.

Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.

Чиє це свято?

Сьогодні в Інтернет-просторах можна зустріти дебати – Масляна є більш українським чи більш російським святом? Зважаючи на язичницьку історію походження, відповідь очевидна – перш за все, це древньослов’янське свято, зароджене на території нашої Батьківщини. А ми, українці, є спадкоємцями традицій Київської Русі. Отже Масниця – наше культурне надбання, незалежно від особистих релігійних переконань – християнських чи язичницьких. Тому абсолютно неправильне твердження, що свято це – північно-східного сусіда.

Традиційна страва Масляної – млинці чи вареники?

Прихід весни ототожнювали із Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.

Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.

Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: "Без млинця - не Масляна".

Масляна чи Колодій?

Масляна – архаїчне свято, що мало безліч обрядів. Колодій — слов'янський обряд, приурочений до Масниці (Попільної середи). На масничному тижні мав місце звичай прив'язувати колодки до ніг тим, хто ще без пари. Це мало спонукати молодь замислитись про продовження роду та створення сім’ї. Така традиція була дуже популярною, тому назва обряду колодій вживалася нарівні із назвою свята Масляна, але це зовсім не означає, що дані поняття тотожні. Й взагалі, щодо обряду Колодія – продовження роду та створення сім’ї, то це надзвичайно світле й позитивне дійство, про яке не зайве думати щодня, а не лише на Масляну.

А тому, не дамо ж забути наші найдревніші традиції! Адже ті, хто каже сьогодні, що млинці – це не наша страва, це вороги нашої держави, які нав’язують нам хибну інформацію та хочуть, щоб ми відреклись від своєї культури. А це – справжня зрада перед нашими предками, які колись заснували могутню державу Київська Русь й мріяли, щоб ми – українці – жили в достатку, в мирі та злагоді, шанували землі наші й не вірили пустим словам.

Масляничні звичаї своїх предків ми успадкували. Тепер залишилося їх зберегти і передати своїм дітям. А тому запрошуємо усіх відсвяткувати свято Масляни за древніми обрядами та разом відроджувати та популяризувати традиції та культуру нашого славетно народу – нащадків князів київських!
http://parkkyivrus.com/ua/novini/item/361-masliana-sviato-ukraintsiv
Використані джерела: Е.О. Бондаренко "Свята християнської РусІ", Б.О. Рибаков "Язичництво Древньої Русі"

Думка експерта, канд.іст.наук Ганжи А.І.
«Якщо в цілому, то запам’ятайте, розкажіть дітям, колегам та друзям, що млинці – це символ сонця, хлібний круг. Вареники, як і пельмені, (різниця між якими лише в ступені готовності начинки) - це спадщина, хай і величної, але китайської культури. Й представляють собою інші якості – шматок м’яса чи начинки обгорнутий тістом, а до «сонця» наших пращурів мають дуже віддалене відношення. А ті, хто почав цю істерію, вони або порівнюють товсте з солоним, або просто являються безграмотними агресивними та політизованими дилетантами.
Якщо ви робите одну благу справу й граєте в одну гру, то робіть її, а не боріться заради грошей та піару.»

І ще....

Масляна є одним з найстаріших свят слов'янських народів. Справжня забава, яка зберегла свої традиції в наші дні з язичницької культури. Цей смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень, який передує настанню Великого посту. Сьогодні Масляна є одним з церковних свят і називається ще Мясопустним або Сирним тижнем.

Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана. У народі це свято асоціюється з смачними печеними млинцями та веселими гуляннями. Мета таких гамірних масових заходів полягала в тому, щоб розбудити весну від сну і прогнати геть зиму.

Частування

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Саме рум'яні млинці своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися у людей з сонцем.

Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині і передавалися через покоління. У кожної газдині були свої фірмові інгредієнти, але в основному, млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз або картоплю.

Традиції

Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні.

У неділю перед масляним тижнем традиційно провідували родичів, сусідів чи друзів, а також запрошували їх в гості. Саме в цей день за святковим столом можна було вживати м'ясо, останній раз перед Великим постом. Цю неділю називали м'ясною.

У п'ятницю було прийнято пригощати млинцями своїх зятів, які неодмінно відправлялися в гості в будинок тещі.

Розваги

У стародавні часи це свято не обходилося без катань на конях, а молоді хлопці старалися спеціально до Масниці обзавестися саньми і прокатати молодих дівчат. Молоді пари обов'язково брали участь у таких розвагах. Упряжки з кіньми з дзвониками і веселим сміхом вершників ганяли за годинниковою стрілкою навколо сіл, намагаючись розбудити природу і відлякати зиму.

Іншою поширеною розвагою було катання на санках з гір. Веселі спуски з поворотами і падіннями користувалися великою популярністю у молоді.

Діти та підлітки щодуху каталися на прикрашених гойдалках. Було прийнято влаштовувати цікаві та веселі ігри. У цей час старші хлопці та дівчата активно залицялися одне до одного і шукали собі наречених, щоб після Великодня зіграти весілля.

Якщо на Масляну ще лежав сніг, на гуляннях будувалися снігові містечка або фортеці. Потім різні групи учасників намагалися штурмом взяти сніжне укріплення супротивників. Цей процес супроводжувався веселою грою в сніжки.

Ближче до вечора традиційно розпалювалося велике багаття, на якому згоряло солом'яне опудало зими, що йде; до цього його весь день возили по вулицях. Опудало встановлювали в центрі багаття, всіляко жартували над ним і лаяли його. Навколо вогнищ водились веселі хороводи з піснями і танцями.

vv-hotel.com

І ось тут ще цікаво розповідається: http://traditions.in.ua/kalendarni-svia ... 3-masliana

А какие игры есть для детей на Масленицу?

26 февраля будет так же празднование Масленицы на Бульваре Шевченко возле храма-часовни Княгини Ольги. Обещают программу-конкурсы для детей и бесплатный чай с блинами

В запорожских супермаркетах пройдут мастер-классы, приуроченные к Масленнице

18-го и 19-го февраля в супермаркетах Запорожья пройдут необычные мастер-классы, на которых запорожцев обучат мастерству приготовления блинов и других праздничных блюд. Об этом сообщили в пресс-службе Запорожской епархии МП УПЦ.

Так, в 14:00 18-го февраля в ТЦ "МЕТРО" пройдут уроки пекарского искусства, как для опытных, так и для молодых кулинаров. "В ходе его они узнают, чем блины отличаются от блинчиков, какую муку следует использовать, как заводить тесто и готовить сковороду, как наливать тесто на сковороду, так, чтобы блин получился тонким, ажурным и золотистым, как весеннее солнце", - говорится в сообщении епархии.

19-го февраля в ТЦ "СИТИ МОЛ" пройдет мастер-класс по приготовлению специального обрядового блюда Православной Церкви – кутьи. Начало мероприятия, также в 14:00.

Кроме того, всех желающих познакомят с секретами Постного чайного стола и с новыми рецептами постной выпечки.