Для дітей від 3 років у Нестайка мені дуже подобається казка - "Олексій, Веселесик і жарт-птиця". Вона буде цікава і молодшим школярам. Головний герой – хлопчик Олексій, який капризує цілими днями. В садочок іти не хоче, кашу їсти не хоче, з дітьми гратися не хоче. Подобається йому тільки ображати іграшки: то слону вухо відірве, то зайця зеленкою пофарбує. А коли йому поставили за приклад сусідську дівчинку, що не капризує і не плаче, то він відібрав у неї ляльку і викинув у сміттєпровід. Так на ж тобі! Заплачеш! А коли мама подарувала йому лялькового хлопчика Веселесика, дуже схожого на самого Олексія, він відфутболив його і сказав, що з ляльками бавляться тільки дівчатка.
І ось одного разу Олексій зустрів чарівника-жартівника Нежурись – дідуся, що сидів у кріслі на великих колесах. Дідусь пообіцяв відправити Олексія у казку, якщо той не буде капризувати цілий день. Олексій зробив над собою зусилля, і ввечері, коли він ліг в ліжечко і промовив чарівні слова, – казка почалась.
Олексій став таким маленьким, що його власті іграшки Ведмедик і Робот прийняли його за Веселесика. І сказали, що вони як раз на нього чекали, щоб іти разом шукати Жарт-птицю, яка зможе прогнати Вередазмію і врятувати Олексія. Бо як виявилося, Олексій капризує не тому, що він такий від природи, а тому, що по ночах його кусає Вередазмія-Капризазмія, що ховається під ліжком. А прогнати Вередазмію може тільки Жарт-птиця.
І ось Ведмедик, Робот і Олексій вирушають у нелегку подорож до Жарт-птиці. Шлях лежить через море сліз, в якому вони виловлюють іграшки, які колись скривдив Олексій. Врешті-решт іграшки розпізнають, що це не Веселесик, а Олексій-плаксій, бо надто дивно він поводиться. Вовчик і лисичка бажають йому помститися і кинути його в море, але тут корабель наздоганяє Вередазмія і вимагає віддати їй Олексія. І раптом, лялька, та сама, яку Лесик раніше викинув у сміттєпровід, закриває його від змії і намагається захистити. Розлючена змія забирає її з собою. - Горе тобі буде з твоєю хоробрістю! Я з тебе зроблю зміючку-капризючку!
Тепер вже треба рятувати не тільки Олексія, а і ляльку Гальку. По дорозі до Жарт-птиці Олексій бачить, як іграшки допомагають одна одній, і ніхто не скаржиться і не капризує. Від них він навчається бути другом, долати труднощі і відповідати за свої вчинки.
У вирішальний момент Олексій перший виходить на зустріч страшній Вередазмії і з поміччю Жарт-птиці і друзів проганяє її.
На ранок, Олексій просинається вже зовсім іншою людиною. З радістю збирається, з'їдає на радість мамі всю кашу і поспішає у садочок, щоб розповісти дітям все те, що з ним трапилося цієї ночі, а також розповісти дідусю-Нежурися, що Вередазмії більше немає. А ввечері просить маму відвести його у дитячій магазин і купити для сусідської дівчинки таку саму ляльку, яку він викинув.
Ось так у казці Олексій-Плаксій перетворився на Лесика-Веселесика на радість мамі і всім оточуючим.


Ця казка є у наступних виданнях:

1. Нестайко Том2. "Кузя, Зюзя і компанія" (5 казок), видавництво "Країна мрій"

2. "Олексій, Веселесик і Жарт-Птиця. Казка про Жарт-Птицю" (2 казки), видавництво "Країна мрій"

3. "Олексій, Веселесик і Жарт-птиця" (1 казка), видавництво "Майстер-клас"

Влітку дуже швидко прочитали "В країні місячних зайчиків" Всеволода Нестайка про пригоди дівчинки-першокласниці. Сподобалося і мені і дитині.

Взагалі історій, де головні ролі віддають дівчинкам, не так і багато, тому окрема подяка Всеволоду Нестайку за цю казку.
Сподобалася ідея, що не всі можуть бути хоробрими, як Ілля Муромець чи Котигорошко. Але навіть маленька дівчинка, долаючи свої страхи, може діяти хоробро і врятувати казкових героїв.
Сподобалася ідея казкового палацу несподіваних радощів.

"Адже дарувати комусь радість — це ж і самому радість! І, може, це найбільша радість на світі...
І якщо ти можеш подарувати комусь несподівану радість — даруй, не вагаючись!.."

Ще одна цитата, якою закінчується книга:

"І Нуся раптом подумала — як добре жити на світі, коли ти прокинулася ясного сонячного ранку і знаєш, що тебе чекає попереду довгий-довгий, з багатьма подіями день! І як добре, що є на світі сонячні та місячні зайчики! І що є такі гарні створіння, як гном-агроном Цибулька, який дбає про живу природу! І жучок-світлячок Богдан, який не дасть заблукати уночі в лісі. І лагідний вітер Вітя, що завжди виручить у скрутну хвилину. А, головне, що, як співають місячні зайчики,

«Клята вража сила
Врешті-решт безсила
Проти сил добра.
Добрим силам слава!
Слава і — ура!»

Нуся ще не знала, що вона сьогодні робитиме, але твердо вирішила — сьогодні вона подарує комусь хоч маленьку, але несподівану радість. Обов'язково — несподівану!
І їй стало так гарно, так гарно — від самої лише цієї думки!..
Адже дарувати комусь радість — це ж і самому радість! І, може, це найбільша радість на світі...
І якщо ти можеш подарувати комусь несподівану радість — даруй, не вагаючись!.."

Сучасні видання:
1. Збірка,в яку входять 4 казки: "В країні Сонячних зайчиків", "Незнайомка з країни Сонячних зайчиків", "В країні Місячних зайчиків", "Сонячний зайчик і Сонячний вовк".

Казка "Сонячний Зайчик і Сонячний вовк" входить іще у книжки видавництва "Школа" про Лісову школу.

Або можна купити ці казки 3-ма книжками. Ілюстрації такі самі, як у збірці.

У видавництві "Країна мрій" вийшли ще 3 книжки за творами Нестайка:

"Усмішка принцеси Івони. Казкові пригоди Грайлика 1"
"Секретна зброя незнайомця Коші. Казкові пригоди Грайлика 2"
"Принцеса Іванна. Дивовижні пригода незвичайної Принцеси"

Спитала у видавництві, чи надрукують вони пригоди Грайлика одним томом, щоб у подарунковій серії творів Нестайка з'явився третій том (перші два в нас вже є) - кажуть, що планують видати 3 том наступного року.

А поки що прочитали всі пригоди на "Читанці".
"Казкові пригоди Грайлика"
http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1947

Виявилося, що їх всього 5.

Помітила, що у новому виданні було змінено імена деяких героїв - і це на краще. Бо для мене принцеса Івона звучить ліпше, ніж принцеса Шах-Шароня із старого видання. Може і ще якісь імена поміняли. Було б цікаво поглянути.

У першій історії «Усмішка принцеси Івони» Нестайко показує дітям, як негарно вони іноді виглядають, коли ображають молодших, або відбирають чужі іграшки, або навпаки ніколи і нікому не дають погратися своїми. Цього разу головному герою 6 років і скоро він піде до школи, а поки що повністю поринає у світ ігри. Звуть його звичайнісінько – Михайлик, але мама називає Грайликом. У першій історії Грайлик поринає у середньовіччя і намагається врятувати принцесу, яка потрапила в біду. На своєму шляху Грайлик зустрічає різних лицарів. Він гадав, що всі лицарі благородні і чесні, як Дон Кіхот, бо саме так йому змалював їх тато. А виявилося, що лицарі надзвичайно схожі на звичайних хлопців, з якими Грайлик грається на дворі і мають ті самі недоліки. Саме тому одного лицаря звуть Моєкало-Недамкало, а іншого Чужекало-Хочукало, є також принц Бо-Бо, який дуже застережливо переховується під столом і Дон, який начебто здається другом, але чи є ним насправді... У всіх випробуваннях Грайлик діє як справжній лицар, а коли нарешті зустрічає принцесу, то його чекає сюрприз.

Друга історія пригод Грайлика «Секретна зброя незнайомця Коші» мені сподобалася набагато більше першої. І якщо хтось буде вагатися, яку саме книгу з цих двох купити, то раджу саме цю. Друга історія не є сюжетним продовженням першої, тому її можна читати і окремо. В цій історії більше цікавих поворотів сюжету і влучних спостережень автора за світом дітей і дорослих. Книжка дуже легка і дитяча, хоча деякі теми, яких вона торкається дуже серйозні. У казковій легкій формі подано, наприклад, непросту ситуацію, коли у дитячому колективі з'являється новачок-чужинець, і якщо він не сподобався, то його починають гнобити колективом. І Нестайко вдається донести до дітей у простій, зрозумілій їм формі, що немає ворогів по крові і треба дивитися у людину глибше.

«Скринька з секретом» Всеволода Нестайка
http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=2054




Ще читали книжку «Скринька з секретом» Всеволода Нестайка. За стилем написання вона відрізняється від його інших книжок більшою серйозністю.
Для покращення настрою, читайте після моїх опусів "Історію кохання учня другого класу у цитатах від Нестайка".

На мою думку ця книга адресована дорослим і дітям від 8 років. Саме у такій послідовності. Багато написаного в ній спрямовано саме на те, щоб змінити на краще світ дорослих. На відміну від інших книжок Нестайка, в цій історії зовсім немає чарівників і надзвичайних подій, герой не потрапляє у казку, а живе в самому справжньому місті і спілкується зі звичайними людьми. Головному герою цієї книги 8 років, звуть його Дениско і живе він у Києві 1987 року. У книзі відчувається дух початку перебудови. Коли з одного боку ще згадуються п’ятирічні плани і програма «Час», а з іншого на телебаченні вже активно транслюють відеосюжети, у яких показують недоліки тодішнього суспільства, і люди намагаються за допомогою такого розголошення змінити суспільство на краще. Як ознака часу у книзі також фігурує депутат міської чи районної ради, який допомагає Денискові.

Головна сюжетна лінія розкручується навколо думки про те, як погано, коли дорослі діти залишають своїх стареньких батьків. Так, самотньою залишається бабуся Івашенко, діти якої нещодавно розміняли квартиру, щоб жити окремо, і з того часу не відвідують стареньку. Хвора бабуся потрапляє в лікарню, а її діти і онук про це навіть не знають.
Прознавши про це, Дениско починає носити цій бабусі передачі. Але робить це втаємничено. Просто бере свій обід, який мама залишає для нього у термосі, і передає хворій через санітарок. Хвора гадає, що це роблять її родичі. А Дениско тим часом починає їх розшукувати. Депутат допоміг йому отримати адресу сина хворої і телефонний номер. Дениско зустрічається з онуком хворої бабусі і відвозить його до неї у лікарню. Завдяки цьому в подальшому ситуація змінюється на краще.

У протилежність самотній бабусі Нестайко змалював сім’ю сусідів Дениска. Вони оселилися зі своїми батьками разом у сусідніх квартирах і навіть з’єднали їх між собою, і замість 7 і 8 квартир виникла загадкова квартира номер 7, з двома вхідними дверима.

Є в цій книзі і історія кохання. Дениско закохався у дівчинку з загадкової сьомої квартири.

Взагалі книжка мені сподобалася. Єдине, що я намагалася змінити у тексті, це фрази про п'ятирічні плани і їх дострокове виконання, і декілька речень з пропагандою Радянського Союзу. А всі інші теми, які піднімаються у книзі, залишаються актуальними і сьогодні і їх треба обговорювати з дітьми.

Книга виховує повагу до стареньких батьків і до людей різних професій. Показує взаємозв'язок між людьми різних професій і їх необхідність одне для одного. Виховує повагу до хліборобів і хліба, до вчителів і лікарів, до геологів і інженерів, до депутатів і всіх-всіх-всіх. Показує приклад того, як люди можуть своїми звичайними вчинками вдосконалювати навколишній світ.

Історія кохання учня другого класу у цитатах від Майстра:

«Цього весняно-літнього сезону Дениско закохувався уже двічі.
По-перше, у чорнявеньку реготушку, яка сиділа навпроти нього у вагоні метро і щось шепотіла на вухо своїй товстенькій подрузі, раз у раз зиркаючи на Дениска і захлинаючись від сміху. По-друге, у білявеньку мрійницю (так він її подумки назвав), що стояла біля вікна в універмазі і чекала на свою маму, яка приміряла у кабінці плаття. А Дениско ішов у цей час із своєю мамою купувати м'яч...
Але і те й те кохання було хвилинне, миттєве, без надії на продовження, і тому швидко минуло. Коли руденька визирнула із сьомої квартири, серце його було абсолютно вільне...»
......

«Ох, оті мами!..
Як важко щось від них приховати!
Все вони бачать. Все вони помічають. Все вони відчувають — будь-яку зміну у вашому настрої, навіть найменшеньку, зовсім незначну. А коли вас по-справжньому щось схвилювало, коли відбулося таке, що має неабияке значення,—критися годі й думати.
Але хіба розкажеш кому-небудь (навіть мамі рідній) про... про те, які променисті очі, яка незвичайна усмішка в руденької дівчинки?»
....

«І Дениско зразу ж дістав альбом, фарби і заходився малювати. Він поспішав це зробити до маминого приходу на обід.
Задум виник одразу — Зірка на верблюді серед пустелі. Так, як вона йому наснилася колись.
Пустеля намалювалася жовтою фарбою дуже швидко. Верблюд малювався довше, але вийшов дуже симпатичний — губатий, горбатий, з довгими суглобистими ногами (Дениско змалював з картинки у книзі про зоопарк).
А от над Зіркою довелося попомучитись. Щоб не псувати весь малюнок і не малювати заново пустелю й верблюда, Дениско спершу малював Зірку на окремому аркуші. І тих окремих аркушів перепсував чи не з десяток. Руде волосся виходило добре, голубі очі теж. А от ніс і рот — хоч ти вбийся. Дениско хотів намалювати, щоб Зірка усміхалася, та коли починав розтягати в усмішці рота, виходило таке, що було аж страшно дивитися. Не Зірка, а Карабас Барабас. Від усмішки довелося відмовитися. І Зірка нарешті всілася на верблюжому горбі — руда, голубоока і серйозна, навіть трохи засмучена, але симпатична.
Загалом Дениско лишився своєю роботою задоволений.»
.....

«Остання думка перед тим, як він заснув, була: «От виросту й одружуся із Зіркою. І прорубаємо стелю, зробимо кручені сходи й будемо жити усі вкупі, в одній квартирі на два поверхи — мама, тато, я, Зірка і всі Гнатюки.
От буде гарно!
От буде весело!..»
...І одразу йому наснилося, що він їде на «Артамоничі». Сидить на отому передньому крісельці і крутить педалі. А на задньому крісельці сидить його дружина Зірка. А на першому сідлі його тато, а на другому мама. І вони утрьох з татом і мамою бадьоро накручують педалі. А Зірка ззаду сміється-заливається.»

В грудні купила у видавництві "Веселка" кілька книжок із серії "Українській дитині".
Коли купувала, то в інтернеті знайшла фото розворотів тільки для "Читаночки" і відеоогляд "Лісових казок".
Виправляю цю ситуацію і додаю фото розворотів.

Всі книжки цієї серії мають формат А4, тверду обкладинку і цупкий папір гарної якості.
До того ж ціна на ці книжки у видавництві дуже гарна - 30 грн. А може вже і дешевше (знайома купувала в цьому році "Читаночку" по 25грн.).

У книжку "Степова казка" Григіра Тютюника видавництво "Веселка" зібрало всі його чудові оповідання про природу. Сюди ввійшли всі оповідання з циклів "Степова казка", "Ласочка" та "Лісова сторожка".
Всього у книзі 96 сторінок.

Прочитати всі ці оповідання можна на "Читанці":
"Степова казка"

"Однокрил"( цикл "Лісова сторожка" і цикл "Ласочка")

Читали веселі віршики Платона Воронько із книжки "Читаночка" видавництва "Веселка".

Збірка велика, на 96 сторінок, формат А4.







А ось кілька зимових віршиків з цієї збірки.

Падав сніг на поріг,
кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
а пиріг - водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
треба тісто, а не сніг.

Дідів портрет.

Ми ліпили сніжну бабку,
Поки вечір наступив.
А вночі високу шапку
Й вуса іній наліпив.
Підійшов Омелько-дід,
Усміхнувся:
Все як слід:
Шапка, вуса, борода,
Ще й чуприна вигляда.
Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,
Мій портрет зліпили діти!
Вмить зібравсь Омельків рід:
Справді, з баби вийшов дід!

Кожушок.

Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.
Як забіг у нім до хати.
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.

Гра у сніжки.

На галяві край доріжки
Полетіли влучні сніжки,
І почався білий бій,
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився,
Під горою зупинився.
Зверху сніг
І знизу сніг,
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

Спасибо большое за рецензии! Очень интересно!

Будь ласка. Зараз, якщо вистачить терплячки, завантажу іще фото розворотів

Зміст
Кисличка
Казка про маленького Піка
Казка про білочку-мандрівницю
Про братика-ведмедика
Що трапилось в саду

Багато з цих оповідань можна прочитати на сайті "Читанка", на якому збирають відскановані букіністичні видання.

Ціна у видавництві у грудні 2014 була - 30 грн, але може вже змінилася. Доставка по Україні Новою Поштою 25 грн. Замовити книгу можна через e-mail veselkaua@ukr.net

А сколько лет вашему ребенку?

Моїй доньці зараз 6,5 років.

Ну і щоб завершити вже мій улов, з найбільш неуловимого видавництва "Веселка", додам іще кілька гарних книжок.

З дитинства мені дуже подобаються ілюстрації чудової художниці - Валентини Мельниченко.

Тому коли побачила, що у продажу з'явилася збірка загадок з її ілюстраціями "Стоїть півень на току" - відразу придбала.

Цю книжку можна придбати або у видавництві "Веселка" або у видавництві "Навчальна книга Богдан".

https://bohdan-books.com/catalog/book/103429/ (там і фрагмент книги можна погортати)

http://www.facebook.com/vidavnitstvo.veselka

У дитинстві мені більше за все запам'яталися ілюстровані Валентиною Мельниченко загадки і колискові. Пам'ятаю, як я у свої дитячих малюнках намагалася її наслідувати. Всі котики, що виходили з під мого олівця на останніх сторінках зошитів, були "під Мельниченко".

А як чудово вона проілюструвала загадки! Настільки гарно зобразила героїв загадок, що ці малюнки можна роздивлятися годинами, знову і знову до них повертатися і вони не набридають.

У видавництві "Веселка" зараз можна придбати дві чудові книжки з ілюстраціями Валентини Мельниченко.

Формат книжок А4, крейдований папір, тверда обкладинка.

Вартість була - 45 грн за книжку. Доставка по Києву безкоштовно. По Україні треба оплачувати додатково послуги "Нової пошти".
Замовляла я книжки "Веселки" так. Написала їм на адресу veselkaua@ukr.net, отримала прайс-ліст від Людмили Левченко ( llevchen@ukr.net ) і зробила замовлення.

"Колишися, колисонько" - збірка українських народних колискових пісень з нотами

розвороти - https://www.facebook.com/media/set/?set=a.309351862597899.1073741832.300238830175869&type=3

https://www.facebook.com/vidavnitstvo.veselka/photos/a.309351862597899.1073741832.300238830175869/309351895931229/?type=1&permPage=1





А для найменших "Веселка" зараз видала книжки-картонки з ілюстраціями нашого дитинства.

Серія книжок-картонок називається "Веселка-Малятам"

До серії входять народні казки "Рукавичка" та "Солом'яний бичок", збірка лічилок "Джибанець-воронець", пісеньки та виграшки "Сімсот солов'ят" та збірка народних скоромовок "Перепеличка мала невеличка".

Ціна, яку озвучило видавництво у Facebook: "Редакційна ціна кожної книжки - 25 гривень. При замовленні всієї серії - знижка: 5 книжок за 100 гривень!"+ ціна за доставку "Новою поштою" по Україні

А скільки йому рочків?

4 года

У Нестайка є зовсім коротенька казочка "Про комарика Зюзю".

Почитати можна тут - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1205



У сучасному виданні вона входить до збірки "Кузя, Зюзя і компанія", від видавництва "Країна мрій", в яку входять 5 казок.
http://kmbooks.com.ua/book.php?id=133

У Наталі Забіли багато коротеньких оповідань про дошколят. Віршики Грицька Бойка ще можна почитати.
Багато їх книжок можна завантажити з сайту "Читанка".

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%C1%EE%E9%EA%EE%20%C3%F0%E8%F6%FC%EA%EE

http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%C7%E0%E1%B3%EB%E0%20%CD%E0%F2%E0%EB%FF

Читали восени з дочкою 6,5 років. Після першого ж читання, дочка побігла зліпила з пластиліну Людвіга і Максиміліана, щоб гратися. А коли книжка закінчилася, спитала чому ж ця книжка так скоро скінчилася і шкода, що немає продовження. Казка насправді чудова і її обов'язково треба читати всім дітям.

Переклад і оформлення книжки мені дуже сподобалися.

Книга дуже гарна. Формат 29 см х 22 см. Лакована обкладинка, гладкий дуже щільний папір без блиску та симпатичні ілюстрації.
(Надруковано у "Фактор-Друк" у Харкові, де друкує свої книжки видавництво "Pelican". Хто тримав їх книжки у руках, той зрозуміє яка це суперова якість.)

Мені дуже сподобалося, як художник оформив початок кожного розділу, передаючи у малюнку його зміст і суть. Сподобалося які образи створив художник для сімейства лис-"аристократів" та курей-"купців".

Ілюстраціями можна помилуватися тут:
http://bawslena.blogspot.ch/2013/01/blog-post_21.html
http://bukvoed.io.ua/album309192_0#p12883486

"Видавництво Старого Лева" надрукувало книгу у перекладі Галини Кирпи. Щоб перевірити, наскільки легко буде сприймати дитина цей переклад, можна почитати радянське видання на "Читанці". Там якраз такий самий переклад.

Почитати - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php

Взагалі переклад Кирпи на українську мені сподобався більше, ніж переклад на російську Максимової. Колись на форумі прочитала у відгуках, що людині дуже не сподобалося, що у перекладі цієї казки на російську мову часто зустрічається слово "Дурак". Тому мені стало цікаво, як же це питання вирішено в нашому перекладі, і я почала порівнювати. А заодно і побачила, що різний переклад дійсно створює різну атмосферу і навіть трошки різні образи героїв.
Наприклад, у діалогу Людвига з татом в українському перекладі відчувається повага Людвига до тата, незважаючи на те, що він з ним не згоден. І тато в свою чергу не збирається лупцювати Людвіга ременем. В російському перекладі ця сцена виглядає більш різко.

Ось для порівняння (Цитати російською копіюю звідси - http://www.lib.ru/TALES/EKHOLM/tutta_karlson.txt):

Переклад Максимової А.Н.:

"Как ты думаешь, что же произошло? Может быть, кто-нибудь из семьи попал в беду? Да, у папы и мамы Ларссонов случилось несчастье. У них
оказался сын, который не хотел быть хитрым! Надо же, он не хотел учиться обманывать других и не считал папу героем. И у кого бы вы
думали зародились такие вредные мысли? Представьте себе, у Людвига Четырнадцатого.
- Только не пори его, - всхлипывала мама Ларссон.
- Ах-ах-ах, - простонал папа еще раз. - Уж я поговорю с ним.
Папа поднялся с кресла и подошел к кусочку бересты, что висела на стене. А на этом кусочке было написано клюквенным соком:

Да здравствует хитрость! Ура Ларссонам!

Людвиг Четырнадцатый крадучись вошел в гостиную.
- Ты хотел поговорить со мной, папа? - спросил он.
- Мой дорогой, любимый сыночек... - От неожиданности папа Ларссон начал издалека. - Ты еще не умеешь читать, но, может быть, ты уже
знаешь, что написано на этой табличке.
Людвиг Четырнадцатый помотал хвостиком.
- Это девиз нашей семьи. С незапамятных времен, - гордо сказал папа Ларссон.
- Ты что думаешь, я дурак? - спросил Людвиг Четырнадцатый, смешно повертев головкой. - Все это я знаю. Но я знаю еще больше: обманывать других плохо.
Папа Ларссон почесал себя за ухом.
- С кем ты связался? - спросил он. - С каким хулиганьем?
- Это не хулиганье, - ответил Людвиг Четырнадцатый. - Это мои лучшие друзья - зайчата Юкке-Юу и Туффа-Ту. У них есть книжки. У них
дома есть книжки, где можно прочесть, что все должны быть добры друг к другу.
Папа Ларссон долго чесал себя за другим ухом. Наконец он промямлил:
- Конечно, все должны быть добры к другим. Но это и значит, что мы должны их обманывать. У зайцев должна быть еще одна книжка, где так и написано.
- Меня это не интересует, - дерзко ответил Людвиг Четырнадцатый. - Я не хочу быть хитрым, не хочу обманывать и не хочу врать. Я хочу быть
хорошим."

Переклад Галини Кирпи:

"Що ж воно сталося?
Невже хтось із Ларсонів ускочив у біду?
Так, для мами й тата Ларсонів це була біда.
Виявляється, один їхній син відмовляється бути хитрим!
Це Людвіг Чотирнадцятий. Він не хотів учитися дурити інших і не любив, коли тато хвалився своїми хитрощами.
- Охо-хо, - ще раз зітхнув тато Ларсон. – А поклич-но сюди Людвіга. Я з ним побалакаю.
Тато Ларсон підвівся з крісла й подивився на шматок березової кори, що висіла на стіні. Там було виведено чорничним соком:
«ХИТРОЩАМ - СЛАВА! ЛАРСОНАМ - УРА!»
Людвіг Чотирнадцятий зайшов до вітальні навшпиньки.
- Ви мене кликали, тату? – спитав він.
- Мій любий, коханий синочку, - лагідно почав тато Ларсон. – Ти ще не вмієш читати, але може ти знаєш, що написано на цій табличці?
Людвиг Чотирнадцятий вильнув хвостиком.
- З давен-давен ці слова були гаслом для нашої родини, - вів далі тато Ларсон. - Усі ми відомі своїми хитрощами. А кращої слави лисові й не треба.
- Отже, я дурненький, - сказав Людвіг Чотирнадцятий і задер писочок. - Нехай так, але я не вчитимусь дурити інших. Це негарно, коли б ви знали, як це негарно!
Тато Ларсон почухав за вухом і спитав:
- Хто тобі цього набалакав?
- Мої найліпші друзі, зайчатка Юке-Ю і Туфе-Ту, - відповів Людвіг Чотирнадцятий. – У них вдома є книжка, в якій написано, що всі повинні бути добрими.
Тато Ларсон почухав і за другим вухом, бо не знав, що йому на це сказати.
- Воно-то правда, що ми повинні бути добрими до інших звірят, - нарешті промимрив він. – Але це не означає, що нам нікого не треба дурити. Напевно, у зайчат є й та книжка, в якій написано, що лиси мають бути хитрими?
- Мене це не цікавить, - зухвало проказав Людвіг Чотирнадцятий – Я не хочу хитрувати, шахраювати, прикидатися і робити шкоду. Мені хочеться з усіма жити в добрі та злагоді."

Найулюбленіші українські дитячі поети - Грицько Бойко, Наталя Забіла і Платон Воронько.

Книжки Наталі Забіли

Ось такі книжки можна завантажити з "Читанки":

1. "Ясоччина книжка" - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1518
2. "Ясоччина книжка" - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1719
3. "Про дівчинку яка всього боялась" - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=176
4. "Веселим малюкам" - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=601

5. "Під дубом зеленим трава мурава" - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=2079
Це збірка віршованих Забілою народних казок: "Рукавичка", "Сорока-бiлобока", "Гуси-лебеди", "Черевик", "Соломинка та булька", "Кiт и пiвник", "Волк и козлята", "Плискачик" (Колобок), "Зайчикова хатка", "Лисиця та рак", "Корiнцi та вершки", "Два морози", "Снiгуронька".

Всі казки легкi, з стримкою римою та цiкавими авторськими думками. Тільки казка "Снігуронька" - дуже сумна.

6. "Веселі друзі" (там є оповідання про маленького хлопчика)
http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=url/view&url_id=1354

7. І ще багато книжок - http://chytanka.com.ua/ebooks/index.php?action=search_show_list&author_name=%C7%E0%E1%B3%EB%E0%20%CD%E0%F2%E0%EB%FF



Сучасні видання Наталі Забіли

від видавництва "Школа":

1. "Олівець-малювець" Забіла, Серія "Шедеври української дитячої поезії" - з кольоровими ілюстраціями
розвороти -
http://azbooka.dp.ua/stihi-poeziya/kniga-olivec-malyuvec-n-zabila-shedevri-ukrajinskoji-dityachoji-poeziji

2. "Про малят і про звірят" Забіла, Серія "Шедеври української дитячої поезії" - з кольоровими ілюстраціями
розвороти -
http://azbooka.dp.ua/stihi-poeziya/kniga-pro-malyat-i-pro-zviryat-n-zabila-shedevri-ukrajinskoji-dityachoji-poeziji

3. Наталя Забіла Велика збірка творів. ПРОЗА - монохромні ілюстрації
розвороти -
http://azbooka.dp.ua/sborniki-hrestomatii-dlya-chteniya/kniga-velyka-zbirka-tvoriv-proza-natalya-zabila

4. Наталя Забіла Велика збірка творів. ВІРШІ - монохромні ілюстрації
розвороти -
http://azbooka.dp.ua/sborniki-hrestomatii-dlya-chteniya/kniga-velyka-zbirka-tvoriv-virshi-natalya-zabila
http://s4.golloscdn.com/7763/Prod/2094037/Logo/l_478131.jpg

Інформація про книжки на сайті видавництва:
http://www.schoolbook.com.ua//catalog.php
http://www.schoolbook.com.ua/catalog.php?ddlCategory=3_19



Іще сподіваюсь на перевидання збірки Наталі Забіли "Веселий корабель" від видавництва "Веселка".
Мені там ілюстрації більш до вподоби.


Розвороти великого розміру - polny-shkaf.livejournal.com/358973.html

Cьогодні такий день, що емоції виплескуються і хочеться зробити щось для того, щоб пам'ять про Героїв жила у наших дітях. Пам'ять про Героїв Майдану - борців за Україну без корупції, про Героїв, що ведуть Війну за Незалежність нашої країни, повинна жити в наших дітях!

«Мурахи не здаються» - це дитяча книга про боротьбу за краще майбутнє, про війну соціалістичного і рабовласницького суспільств.
Незважаючи на те, що книга була написана у інший час, за інших умов і з іншим підґрунтям, це книга про нашу сучасність, про боротьбу за нашу Україну.
Зараз кажуть, що на жаль, у дитячій літературі стала актуальна тема війни. Не знаю, як цю тему розкривають сучасні письменники, але книжка Ондржея Секори – це саме те, що можна читати дітям, не побоюючись травмувати їх психіку жахіттями війни. У книзі немає кривавих сцен і жахів, які будуть з'являтися у снах. І в той же час Секора дуже вміло описує прагнення до свободи, до побудування вільного суспільства, прагнення збудувати гарну країну і захистити свій дім від ворогів, здатність об’єднуватися всім для досягнення однієї мети – захисту своєї батьківщини і знищення ворога, який постійно зазіхає на твою свободу, на твоїх дітей, прагне викрасти їх і виховати з них рабів.

"Мурахи не здаються" - четверта книга про муравлика Ферду. Але її можна сміливо читати як самостійний твір, тому що вона не пов'язана сюжетно з першими трьома історіями.

Перед покупкою бачила декілька несхвальних відгуків, мовляв книга прославляє радянський спосіб життя. Дійсно, у книзі є і аналог соцзмагань під час будівництва мурашника, і прийняття на себе підвищених обов’язків. Є розділ на тему "Базікало - знахідка для шпигуна".
Але, незважаючи на це, книга дуже сучасна і навчає добру і єднанню.

У порівнянні з першою історією про Ферду, де мова йшла зовсім не про комах, а виключно про людські стосунки, у книзі "Мурахи не здаються" більше ентомології. Діти зможуть дізнатися про життя мурашника від його зародження, коли молода мурашина мама починає його будувати. Книга розповідає, як у мурашнику розподілена робота, які професії є у мурах. Розповідається про мурашині війни, які і насправді трапляються у природі.

N.B. Книга надрукована у видавництві "Школа" - http://www.schoolbook.com.ua/catalog.php?pgnPager_page=20
Якість видання сподобалась. Тверда палітурка з частковою лакіровкою, білий цупкий офсет, корінець із тканини. Є закладка-лясе.
Фото розворотів - http://kinderbook.com.ua/murahi-ne-zdayutsya.html

у меня в детстве такая книга была

Гарна книжечка! Про дівчинку, яка була страшенною боягузкою. Боялася і темряви, і кицьок, і цуценят...
Але, коли шуліка хотів схопити її улюбленців-курчат не вагаючись кинулася їх рятувати. І всі її страхи минулися.

Вже в школі? Розігрує прочитане в іграх донька?