Мария, большое спасибо за такой подробный ответ! Сколько у вас всего интересного! Особенно подборка твоих детских книг впечатлила - там столько знакомого Из моего детства совсем мало осталось, но есть тоже кое-что. Идея про скотч понравилась

Напишу и я еще отчет. Озадачилась недавно покупкой книг на украинском, что бы ребенку сразу начинать читать. Мне язык нравится, говорить, правда на нем сложно, практики нет, вот с ребенком и буду практиковаться Но я ооооочень придирчиво отношусь к выбору книг. Пунктик у меня такой Так вот, после долгих ночей блуждания в и-нете, я нашла магазин с интересными книгами на украинском по отличной цене.

Из-во "Країна Мрій"


Казки перед сном





"Чудові ілюстрації відомого американського художника, українця за походженням, Валерія Горбачова зачарують усіх без винятку." Действительно, картинки красивые, офсет достаточно плотный. В книге в основном рисунки - текста мало. Три сказочки очень простые по содержанию, о том, что лучше всего спится в своей кроватке, о том, что мама всегда защитит даже от сотни волков и о том, что мамина колыбельная самая лучшая - в общем о вечных ценностях). Стоила книжка 45 грн.

А дальше начитается интересное...
Заказала серию украинских сказок, стоимость книжек 5, 7 и 10 грн... Я даже не обратила внимание на хар-ки и ждала какие-то тонкие брошюрки со скрепками посредине.. Но приехали книги формата А5, а твердом переплете, с частично лакированной обложкой, плотными страницами и достаточно адекватными рисунками (они очень простые, но неприязни не вызывают абсолютно)

Лисичка і Журавель. Українські народні казки




Пшеничний колосок. Українські народні казки





Чарівна сопілка. Українські народні казки





И на этом чудеса не закончились

Казкова віхола. Українські народні казки





Книга примерно формата А4, обложка с лакировкой и блестками, плотная бумага, оригинальные красивые иллюстрации (посмотрела даже автора - Марина Антипова). В книге 5 сказок (Снiжиця, Казка про Данила-Бурмила, Як звiри хату будували, Двi бiлки, Лисичка-сестричка i Вовчик-братик) и одна сказочка в несколько предложений (Рябко влiтку i взимку). Не берусь судить, на сколько сказки именно украинские народные, но мораль везде есть, написаны красивым языком. И все это - за 20 грн

И последняя.
Випав сніг... Книжка під ялинку





Дутая обложка, украшенная блестками, мелованная бумага (точнее крейдований папiр , нежные иллюстрации, 80 страниц, 3 сказки о дружбе и взаимопомощи... И это за 19 грн


Адрес этого аттракциона невиданной щедрости:
knigka.ua
обычный и-нет магазин. я платила на карту привата, отправили новой почтой, но есть и другие варианты.

Ого, товарищи, я со своими книгами даже не взлетаю.
Сын обожает стихотворные книги. Любит Чуковского. А вот что не слушает, так это прозу - сказки. Разве что про колобка, курочку Рябу и про теремок. И то, в сокращенном варианте. Не признает украинские стихи и сказки. Купила специально украинскую книжечку, такие стихи там складные, аккуратные, легко читаются, про кошек и собак, а ему не интересно(((( А мне так хотелось, чтобы он привыкал к двуязычию.

Только я, в отличии от Марии, пока теоретик... Большая часть книг на будущее и я не знаю, как к ним отнесется сын...


Случайно не Вухо-лапо-хвiст от из-ва Школа? У меня есть несколько их сборников - мне нравится. Уже целую грядку стишков выучила. Хотя на русском больше все равно.
Я почему так много времени уделяю поискам книг на украинском - на русском сейчас можно столько красивого найти, надо что бы украинские книжки не уступали ни по содержанию, ни по внешнему виду. Ну и надеюсь, что сын, глядя на мой восторг от этих книг тоже проникнется. Кстати, очень удивилась, узнав сколько у нас детских поэтов, сколько чудесных детских стишков, которые ничем не уступают Маршаку, Барто итд Почему-то я помню всего несколько книг на украинском из своего детства, и то они мне скучными казались. А школьная программа по литературе вообще наказанием была... Хотя и по русскому тоже , а вот детских и подростковых книг на русском я очень много в свое время прочитала.

Кстати, первая картонка, которая заинтересовала сына именно на украинском (из СП Кати BEV


9789664081945 Кольори. Тверда 120х130 20,00 +5%

Нигде это не указано, но книга оказалась картонной. Причем очень хорошего качества - удобный для малышей формат, немного дутая обложка, скругленные углы, качественная полиграфия. Как раз то, что можно сейчас вручить ребенку.



Идея с пластилиновыми фигурками и фото-воплощение мне понравилось. Вот только лучше б сделали классические 7 цветов радуги.
Про эту книжку я наконец-то могу сказать - она ребенку понравилась! Из всей горки картонных книжек он выбирает и вдумчиво листает минут 5 именно ее

Да, Вухо-лапо-хвист. Такая классная книга. Такие стихи замечательные. А он слушать не хочет((((

перенесено сообщение и другой темы:
А вот книга с прекрасными украинскими стихами о кошках и собаках, которую сын не воспринимает. Больше двух листов мы так и не прочитали. Игнорит.

Юля, спасибо за фотки!
Жаль, что на украинском не хочет Сережа стишки слушать... Я тешу себя надеждой, что если прямо сразу на двух языках читать, легче будет... Уже всю серию детской поэзии от "Школы" купила. Какие там классные стишки, ритмичные, веселые, задорные! Не все, но многие. Вот, например:
ЗАЙЧИК МІСЯЦЯ НАДГРИЗ
Чи тепер, чи колись
Із солодким хрустом
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.
Місяць скік та й утік
В небо синє-синє.
Не кружок-колобок —
Тільки половина.
Заховався, повис,
Де хмарки, мов хустя...
Зайчик місяця надгриз
Думав, що капуста.

Много уже и выучила, на улице рассказываю вперемешку с русскими, колыбельные на украинском пою... А вообще стараюсь не акцентировать внимание, типа так и надо Посмотрим, что получится

Ой, Дашо, забула відповісти про переклад. Ти правильно знайшла, що хустя - це білизна. Просто не в контексті спідня, а в тому сенсі, що вона на мотузці висихає, від вітру літає - і наче хмарини ті білі простирадла (пороз'снювала мені кандидат філологічних наук з профілем української мови)

Ух ты каких людей мы к переводу детского стишка подключили Спасибо, Мария!

я фанат украинских книжек! жаль их мало продается. Моему сыну нравится перелистывать книжки, поэтому пока (1,3) мы любим книжки с более плотного картона. нравятся картинки, на которых можно показывать пальчиком и ждать, что мама ответить - кто это:)

Юличка,мы тоже начинали с плотных книг(картонных).а точно так с 10мес.,мне очень нравиться что любит слушать и пытается пересказать сказку...

У Всеволода Нестайка є серія книг Дивовижні пригоди в лісовій школі. Купили з неї Загадковий Яшка та Сонячний Зайчик і Сонячний вовк!!!!!!!!! Ми завжди його слухаємо по дротовому радіо, така озвучка приємна. Поки у бабусі - багато читали з бібліотеки. Так зачиталися, що зрозуміли - треба й дома мати! Дашо, а втебе яка серія? Сама читаєш, чи й синочку?

Не витримала і взяла також Наталю Забілу Про малят і звірят. Видавничий дім Школа у Нестайка він же).

А також Буквар-читайлик Василя Федієнка. Боже! Скільки всього за літо забулося навчального у старшої доні. Засмаглі, моцні - а всі наші склади - розтали у свіжому повітрі... Багато мам так жаліється, проте відзначають, що воно ще винирне восени в головах. Всі прописи лежать самотньо на полицях, зато вже третій м'яч куплений...

Дуже хочу ще до дитячої бібліотеки Ганну Чубач та дитячі поезії Ліни Костенко з її серії про Віхолу

Читаю і розумію, що знання саме з дитячої української літератури треба не те що підтягувати, а взагалі оновлювати... Крім Нестайка, нікого і не знаю...

Підтягнуться! Таке підгрунття, що гріх не підтягнутися. Вирішила сюди кинути ті поезії Ліни Костенко, що у ворді вибрані на дитячу тематику - просто казка! Я від них у захваті. Але книги на жаль такої не стрічала...

Ліна Костенко

Польові дзвіночки
Піднімає джміль фіранку,
Каже: — Доброго вам ранку!
Як вам, бджілко, ночувалось
Чи дощу не почувалось?
Виглядає бджілка з хатки: —
У дзвіночку добре спатки.
Цей дзвіночок — як намет.
Тільки дощ — як кулемет.


Соловейко застудився
Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива.
Ти періщить заходився,
соловейко застудився.
А тепер лежить під пледом —
п’є гарячий чай із медом.

Великі хмари холодом нагусли
Великі хмари холодом нагусли,
Червоне листя падає в гаю.
Летять у вирій дуже дикі гусі,
А я слонам привіт передаю.

Здивовані квіти
Сю ніч зорі чомусь колючі,
Як налякані їжачки.
Сю ніч сойка кричала в кручі,
Сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»

Сю ніч квітка питала квітку:
— Що це робиться,поясни?
Тільки вчора було ще влітку,
А сьогодні вже — восени!

Вже брами літа замикає осінь…
Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.
Цвіркуни й перепілочки припинили концерт.

Чорногуз поклонився лугам і садам.
Відлітаючи в Африку, пакував чемодан.

Де ти, літо, поділось, куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!
Осінь, ось вона, ось!

Осінь брами твої замикала вночі,
погубила у небі журавлині ключі.


Пряля
Сидить пряля та й пряде —
сніг іде-іде-іде —
нитка рветься де-не-де, —
а вона пряде й пряде.
Вже напряла хуртовин
на шапки для верховин —
на сувої полотна —
на завіску для вікна —
на хустину и укривало —
мало-мало-мало-мало —
сніг іде-іде-іде —
а вона пряде й пряде…


Баба віхола
Баба віхола, сива Віхола…
Баба віхола, сива Віхола
на метільній мітлі приїхала.

В двері постукала, селом вешталась:
— Люди добрії, дайте решето!
Ой, просію ж я біле борошно,
бо в полях іще дуже порожньо.

Сині пальчики — мерзне житечко.
Нема решета, дайте ситечко.

Полем їхала, в землю дихала
баба Віхола, сива Віхола…


Синички на снігу
Синиці голодом намлілись —
така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти, —
так батьківщини ж там нема.

Телеграма-блискавка
Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами Весна».

Зелені дзьобики бруньок
Ворони каркали у кронах.
Світило сонце з висоти.
Бруньки мовчали при воронах
що завтра хочуть розцвісти.

Вербові сережки
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
— Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.-

Бузиновий цар
У садочку-зеленочку
ходить вишня у віночку.
Хтось їй грає на дуду,
подивлюся я піду.

Баба каже: — Не ходи!
Темні поночі сади.
Там, де вітер шарудить,
бузиновий цар сидить.
Брови в нього волохаті,
сиві косми пелехаті.
Очі різні, брови грізні,
кігті в нього як залізні,
руки в нього хапуни —
так і схопить з бузини!

Я кажу їй: — Бабо, ні!
Очі в нього не страшні.
На пеньочку, як на троні,
він сидить собі в короні.
Грає в дудку-джоломію,
я заграв би, та не вмію.
А навколо ходять в танці
квіти — всі його підданці.
Є оркестри духові,
равлик-павлик у траві.
Є у нього для настрашки
славне воїнство — мурашки.
Три царівни бузинові
мають кожна по обнові.
Невсипущі павуки
тчуть серпанки і шовки.
На царевій опанчі
зорі світяться вночі.
Він сидить у бузині,
усміхається мені!

Під маленькими яличками
Під маленькими яличками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками —
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко,
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!

Дощ полив, і день такий полив’яний
Дощ полив, і день такий полив’яний.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний,
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.

Мурашки думають про зиму
Знайшов мурашка гарну бадилину.
Везе-везе… везе-везе…
І так, і сяк, і вгору, і в долину! –
Така важка, ніяк не доповзе.
Прийшла на поміч різна комашина,
Ще й коника гукнули стрибунця.
Три дні, три ночі царство мурашине
Рубало бадилинку на дровця.

Гроза проходила десь поруч…
Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.

Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.

Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.

Спинюся я і довго буду слухать…
Спинюся я і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
і пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,
червоні ружі зблідли на виду,
бо вже погналось перекотиполе
за літом — по гарячому сліду…

Стоїть у ружах золота колиска…
Стоїть у ружах золота колиска.
Блакитні вії хата підніма.
Світ незбагненний здалеку і зблизька.
Початок є. А слова ще нема.
Ще дивен дим, і хата ще казкова,
і ще ніяк нічого ще не звуть.
І хмари, не прив’язані до слова,
от просто так — пливуть собі й пливуть.
Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.
Ще все на світі гарне і моє.
І світить сонце оком загадковим.
Ще слів нема. Поезія вже є.

Стоять жоржини мокрі-мокрі…
Стоять жоржини мокрі-мокрі.
Сплять діамантові жуки.
Під грушею у дикій моркві
до ранку ходять їжаки.

А в сні далекому, туманному,
не похилячи траву —
Дюймовочка в листочку капустяному, —
я у життя із вічності пливу.

Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко — рученьки вербові! —
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.

Цей ліс живий. У нього добрі очі…
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Дубовий Нестор дивиться крізь пальці
на білі вальси радісних беріз.
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс.
Багряне сонце сутінню лісною
у просвіт хмар показує кіно,
і десь на пні під сивою сосною
ведмеді забивають доміно.
Малі озерця блискають незлісно,
колише хмара втомлені громи.
Поїдемо поговорити з лісом,
а вже тоді я можу і з людьми.


Чатує вітер на останнє листя…
Чатує вітер на останнє листя
старого дуба, що своїм корінням
тримає схили урвища…
А знизу,
по глинищах,
по збляклих травах
вповзає дим циганського багаття
і чутно — перегукуються люди
за сірою гіркою пеленою.

Строката хустка — жовте і багряне —
з плечей лісів упала їм під ноги.
І вся природа схожа на циганку —
вродливу,
темнооку,
напівголу,
в червоному намисті з горобини,
з горіховими бубнами в руках…

Маша, Нестайко сама читаю, что бы знать, что Андрюше потом читать.
Прочитала серию из 3-х книг «В Країні Сонячних Зайчиків» и "Тореодори з Васюкiвки".
Сейчас отдельными сообщениями напишу свои впечатления. Читаю я все пока в электронном виде.

Про книги "Школы" - я не удержалась и купила обе серии украинской поэзии для детей. Всего получилось 9 или 10 книг. Не знаю, стоило ли покупать столько, но одна из них уже любимая у Андрюши сейчас. Наверное не столько из-за стихов, сколько из-за картинок... Но стихи тоже слушает Натальи Забилы у меня обе книжки - как у тебя и "Олiвець-мальовець". Но они еще стоят ждут, пока Андрюша подрастет, я выбрала для начала другие книжки, где много коротеньких, совсем детских стихов. Хотя от произведений Натальи я в восторге! Очень хорошие стихи про алфавит и про месяцы, и про девочку Ясю... Через годик-два думаю будет как раз по возрасту. Кроме того, оказалось, что я знакома с прозой Натальи - в детстве читала книгу про мальчика Юрчика, но в переводе на русский почему-то... Вот только сейчас узнала, что это произведение украинской писательницы.
Стихи Ганны Чубач точно есть в этой серии, а вот Лины Костенко не встречала. Как-нибудь напишу подробный отчет. Кстати, книги "Школы" очень удобно покупать на сайте издательства - www.schoolbook.com.ua Никаких проблем с доставкой оплатой и цены отличные. А как пахнут книжки, которые еще не стояли в магазинах и которые еще никто не листал.... мммм... книжки - мой фетиш :):)

Начитавшись хвалебных отзывов о книгах Нестайко, решила я хоть что-то прочитать. В детстве ни одна не попалась. Начать решила, так сказать, сначала первым доступным произведением является «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959). Читала в электронном виде. В одном файле оказалась вся трилогия, так что делюсь впечатлениями.

«В Країні Сонячних Зайчиків» (1959). Действие происходит в выдуманной стране, в которой живут милые и хорошие жители, и на которую напали плохие и злые. Причем злые они не по-детски:

Дальше по сюжету всех детей увели за город в колонию... Это слово долго резало мне слух... Все таки, мне кажется, можно было хоть дитячий табiр назвать, или селище... Единственное, чем я смогла объяснить потом такой сюжетный ход - это показать в сравнении на сколько чудесна страна Солнечных Зайчиков, но все равно как-то мне не по душе такие описания. Хотя опять таки, мы часто забываем, что у детей еще нет такого багажа ассоциаций, как у нас, и возможно, для них это будет смотреться не так жутко, а всего лишь сделает книжку ярче. Очень интересно послушать, что говорят детки. Может есть на форме мамы, дети которых знакомы с этим произведением? Или может кто-то помнит свои ощущения из детства.
Я четко не запомнила, был ли указан возраст главного героя - мальчика Веснянки. Мне запомнилось, что ему лет 7 было. В книге много упоминаний о героях известных сказок, но я затрудняюсь сказать для какого возраста книга. То ли лет на 7, то ли раньше...

Вторая часть «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків» (1988) кардинально отличается от первой. И это произведение мне очень понравилось! Главные герои тут ученики четвертого класса обычной школы. Наверное, в таком возрасте и будет интересно читать, или на пару лет раньше. Здесь уже место действия понятнее, и юмор отличный, а один сюжетный ход даже меня очень и очень изумил. Мне бы такая книжка в детстве очень понравилась! Что-то из серии "Маша и Витя против Диких Гитар"

Третья часть «В Країні Місячних Зайчиків» средненькая. Тут героиня девочка, первоклассница (т.е. после второй части читать первую может быть скучно, имхо, конечно). Особой интриги в сюжете я не увидела. Но и объем у этой части совсем небольшой.

У этих трех книг общие только некоторые сказочные герои, отсылки между частями бывают крайне редко. По идее можно читать и в другом порядке, по мере взросления - 1, 3, 2.

Ну и отдельная тема - прекрасный украинский язык автора, о котором столько писали, и правда, оказался прекрасным! При том, что я очень не люблю читать на украинском, и читаю заметно медленнее, чем на русском, тут просто придраться не к чему. Все на столько лаконично и красиво написано, что оторваться сложно

PS Кому нужны эти книги в электронном виде, могу выслать.

И заодно информация о печатном издании.

Издательство Країна Мрій выпустила всю трилогию «В Країні Сонячних Зайчиків» с милыми детскими иллюстрациями.

http://kmbooks.com.ua/book.php?id=208



http://kmbooks.com.ua/book.php?id=209



http://kmbooks.com.ua/book.php?id=210

И про книгу Нестайка "Тореадори з Васюківки".
Читала на море при любой возможности, точнее как только ребенок засыпал Прямо оторваться не могла. Как я такое в детстве пропустила?! Очень забавные и веселые приключения двух пятиклассников, красивый украинский язык, читается как песня! Я уже и забыла, когда я вслух смеялась во время чтения. Даже мужу зачитывала, особенно про 12 мотыг Робинзона Крузо. Больше половины прочитала, и так жалко, что конец скоро! Я бы Павлуше и Яве позвонила (это если по критерию Сэлинджера судить
Теперь интересно, как эта книга понравится моему сыну... Но ждать еще долго
Кстати, пообщалась с 12-летней девочкой на море - оказывается Тореодори есть в списке летней литературы. У нас вроде не было...

ну, Дашо, ну услужила... немає в родини мами... сидить за Нестайковими томиками, за ними й не спить, і все інше не робить...

пригадалося відчуття дитячої ейфорії, коли чимось так загорівся приємно! набрала твори в бібліотеці - і сучасних і давніх років випуску. інфікувала й старшу доню. їй читаю про Лісову школу; з великими літерами, картинками. Вчора до неї подружка прийшла, і ту Леся засадила за книжку, переказує, що ми вже читали.



поділюся фото книги від "Школи".

взагалі Нестайко родом із житомирських країв, де живе моя бабуся (татова мама), тому таке відчуття - що географічно там все знаєш. в нашій шкільній програмі теж його не було. про враження як відчитаюся, то напишу, а зараз скину підготовлені фото з Нестайка, Забіли та Чубач

Це трилогія про Лісову школу. Наше знайомство почалося з середнього томику. Малюнки Валерія Харченка, навіть з елементами коміксів. Книга ж для молодшого шкільного віку, а так і для дошкільного цікаво, коли великий шрифт і так багато ілюстрацій. на сайті ціна 45 гривень, а ми чомусь в райцентрі за 43 купили.



















а це із Забіли кілька сторінок. ілюстрації Житник. ціна на сайті 25, ми взяли 24.





це Ганна Чубач видавництва Сталкер, неавторські ілюстрації. 2003 рік випуску



ну щоб взагалі захлинутися книжковою ейфорією, взяли бібліотечного Ено Рауда, цього естоньського письменника видали поруч із Нестайком в Школі, навіть ілюстрації Харченка схожі. і персонаж Бабай у Нестайка тут із геть схожими рисами, але зветься Півчеревичка. ціна на сайті 50 гривень.

Мария, спасибо за фото и за отзывы!
Очень рада, что райцентрах такие цены на книги! У меня была только информация, что книги, которые на сайте стоят 35, в Буклете по 42 грн.