Зараз дуже багато говорять про особливості виховання дівчаток та хлопчиків. У вас в сім’ї є і ті, і інші. Ваша думка з цього приводу?

Щодо виховання дівчат і хлопців, в мене є дві глобальні цілі, яких я хочу досягти в вихованні. Буду вважати себе успішною мамою, якщо дівчата матимуть високу самооцінку. Це те, чого так не вистачає моєму поколінню жінок, яких виховували наші мами. Коли казати дитині, що вона схожа на мавпочку означало «бути чесним і об’єктивним ». Постійно ставити у приклад інших значить «заохочувати бути краще». Приймати всі рішення за дитину значить «бажати їй найкращого». Не схвалювати її вибір чоловіка значить «вберегти її від біди». Я постійно кажу своїм дівчатам, що вони дуже красиві і що вони принцеси, хоча в однієї трошки стирчать вушка, а інша - від народження поки пухкенька. Але я хочу, щоб вони, як і мусять жінки, вірили в свою неповторність.

Коли в Маші, середньої, спочатку дуже повільно росле ріденьке волосся, я запропонувала їй проколоти вушка, хоча не схвалюю, коли це роблять рано. Але я переживала, чи Машу не зачіпає, що її часто приймають за хлопчика. На її запитання, навіщо їй сережки, я відповіла, мовляв, щоб бути красивою. На це вона дуже впевнено сказала: «Мама, я і так красива!» Я дуже нею пишалася в той момент.

З чоловіками все складніше, бо з ними в нас взагалі в Україні – біда. Вони не поступаються місцем в громадському транспорті, вони переважно ліниві і неактивні в родині, вони неохоче одружуються і беруть на себе зобов’язання і відповідальність, список можна продовжувати безкінечно. Але в усій цій «біді» є одне спільне коріння – це українські мами. Щось, напевно, ми робимо не так. Мене на цю думку наштовхнув мій чоловік, який народився і виріс в Росії. За його спостереженнями ми навіть не усвідомлюємо, на скільки в Україні в родині сильний матріархат. Всім переважно керує жінка. Моя гіпотеза: на рівні родини ми перетискаємо своїх синів, не даємо їм розвинути такі важливі риси, як відповідальність і гідність (дрібне рукоприкладство в маленькому віці перше, що починає її вбивати), і вони потім виростають тим, що ми бачимо на вулицях.