Стихи про маму и для мамы.
Перше слово І. Січовик Коло, риску, закорлючку На папері пише ручка. Все з єдналось загадково І з явилось перше слово. Здогадайтесь, яке саме? Наймиліше в світі – мама.
Мама В. Гринько Ще в колисці немовля Слово «мама» вимовля. Найдорожче в світі слово Так звучить у рідній мові: Мати, Матінка, Матуся, Мама, Мамонька, Мамуся! Називаю тебе я, Рідна ненечко моя!
Моя мама Однажды я сказал дpyзьям: Hа свете много добpых мам, Hо не найти, pyчаюсь я, Такyю мамy, как моя! Она кyпила для меня Hа колесиках коня, Саблю, кpаски и альбом... Только pазве дело в том? Я и так ее люблю, Мамy, мамочкy мою!
Гарне слово К. Перелісна Мама! Мама – гарне слово! Тільки скажеш – все готово! - Мамо, кашки! – кашка є. - Мамо, чаю! – вже наллє. - Мамо, спати! – вже роздутий, І у ліжку, і укритий. - мамо, ніжку зав яжи! - Мамо, казку розкажи! Мама! Мама! Гарне слово. Тільки скажеш – все готово!
*** Мамин тpyд я беpегy, Помогаю, чем могy. Hынче мама на обед Hаготовила котлет И сказала: "Слyшай, Выpyчи, покyшай!" Я поел немного, Разве не подмога?
Тільки мама В. Лучук - Я на ковзанку піду! - А коли ж до хати? Тільки мама може так Лагідно спитати. На ходу сніданок з їм. - Так не слід робити.- Тільки мама може так Лагідно сварити. В снах літаю до зірок. - Час вставати, синку! Тільки мама збудить так Лагідно дитинку.
Я мамy люблю Мне мама пpиносит Игpyшки, конфеты, Hо мамy люблю я Совсем не за это. Веселые песни Она напевает, Hам скyчно вдвоем Hикогда не бывает.
Я ей откpываю Свои все секpеты. Hо мамy люблю я Hе только за это. Люблю свою мамy, Скажy я вам пpямо, Hy пpосто за то, Что она моя мама!
Всё она Агния Барто Кто вас, дети, больше любит, Кто вас нежно так голyбит И заботится о вас, Hе смыкая ночью глаз? — «Мама доpогая». Колыбель кто вам качает, Кто вам песни напевает, Кто вам сказки говоpит И игpyшки вам даpит? — «Мама золотая». Если, дети, вы ленивы, Hепослyшны, шаловливы, Что бывает иногда, - Кто же слёзы льет тогда? — «Всё она, pодная».
Світанковий сон А. Бортник Наснилось, що я сонечко, Ясне вогонь – вогонечко, Встаю з-за небокраю Над горами, над нивами, Усіх роблю щасливими, Всіх грію – зігріваю.
Та чую голос лагідний Такий солодко ягідний У сутінках кімнати. То мама каже: «Донечко, Раз ти у мене сонечко, То вже пора вставати.»
*** Я один у мамы сын Нет у мамы дочки. Как же маме не помочь Постирать платочки. Пена мылится в корыте Я стираю – посмотрите
Загадка Е. Благинина Я вам загадаю загадку, А вы отгадайте ее. Кто ставит на пятку заплатку, Кто гладит и чинит белье? Кто дом поутру прибирает, Кто ставит большой самовар? Кто с младшей сестренкой играет И водит ее на бульвар? Кем коврик бахромчатый вышит (Сестренке — видать по всему)? Кто письма подробные пишет Солдату, отцу моему? Чьи волосы снега белее, А руки желты и сухи? Кого я люблю и жалею, О ком сочинила стихи?
Що кому сниться В. Крищенко Сниться полю дощик, Картоплині – горщик, А відерцю сниться Копанка-криниця. Сонце сниться вітам, Хатці сниться брама, А маленьким дітям Сниться їхня мама.
*** Очень бабушку мою - Маму мамину - люблю. У нее морщинок много, А на лбу седая прядь, Так и хочется потрогать, А потом поцеловать.
Моя мама В. Руссу Много мам на белом свете. Всей душой их любят дети. Только мама есть одна, Всех дороже мне она. Кто она? Отвечу я: Это мамочка моя.
Де живе літо. А. Костецький У павука хатинка – Тоненька павутинка. У коника веселого Між травами оселя. У ластівки швидкої Під нашим підвіконням. А тепле ніжне літо Волошками повите, Посріблене дощами Живе в очах у мами.
Разлука Агния Барто Все я делаю для мамы: Для нее играю гаммы, Для нее хожу к врачу, Математику учу. Все мальчишки в речку лезли, Я один сидел на пляже, Для нее после болезни Не купался в речке даже. Для нее я мою руки, Ем какие-то морковки… Только мы теперь в разлуке, Мама в городе Прилуки Пятый день в командировке. И сегодня целый вечер Что-то мне заняться нечем! И наверно по привычке Или, может быть, от скуки Я кладу на место спички И зачем-то мою руки. И звучат печально гаммы В нашей комнате. Без мамы.
СТИХИ ПРО МАМУ Кто открыл мне этот мир, Не жалея своих сил? И всегда оберегала? Лучшая на свете МАМА.
Кто на свете всех милее И теплом своим согреет, Любит больше, чем себя? Это МАМОЧКА моя.
Книжки вечером читает И всегда всё понимает, Даже если я упряма, Знаю, любит меня МАМА.
Никогда не унывает, Что мне надо, точно знает. Если, вдруг, случится драма, Кто поддержит? Моя МАМА.
Я шагаю по дорожке, Но устали мои ножки. Перепрыгнуть через яму Кто поможет? Знаю – МАМА
МОЯ БАБУЛЕНЬКА Я бабуленьку родную Очень крепко поцелую, Ведь бабуленька моя Очень-очень добрая.
Сонечкова мама А. Костецький Вмиває кішка кошенят, Вмиває кізка козенят. Мене водою з милом Щоранку мама миє.
І чистим сонечко встає Щодня з-за небокраю… І в нього, мабуть, мама є, Бо хто ж його вмиває?
Разговор с дочкой -Мне не хватает теплоты,- Она сказала дочке. Дочь удивилась:- Мёрзнешь ты И в летние денечки?
-Ты не поймёшь, ёще мала,- Вздохнула мать устало. А дочь кричит:- Я поняла!- И тащит одеяло.
Все мамы скучно так живут В. Егоров Все мамы скучно так живут - стирают, гладят, варят. И их на елки не зовут, подарки им не дарят. Когда я вырасту большой, Я тоже буду мамой. Но только мамой холостой, А не мужнячей дамой. Куплю я новое пальто Под цвет пунцовой шляпе. И никогда и ни за что Я не женюсь на папе.
Посидим в тишине Е. Благинина Мама спит, она устала… Ну, и я играть не стала! Я волчка не завожу, Я уселась и сижу. Не шумят мои игрушки, Тихо в комнате пустой. А по маминой подушке Луч крадется золотой. И сказала я лучу: — Я тоже двигаться хочу! Я бы многого хотела: Вслух читать и мяч катать, Я бы песенку пропела, Я б могла похохотать, Да мало ль я чего хочу! Но, мама спит, и я молчу. Луч метнулся по стене, А потом скользнул ко мне. — Ничего, — шептал он будто,- Посидим и в тишине!..
Мама І. Гнатюк Я прокидаюсь рано,- Тихенько лежу, не встаю. Тільки спросоння погляну, Бачу матусю свою. Мати - досвітня пташинка. Здосвітку віч не зімкне. Ходить по хаті навшпиньки, Щоб не збудити мене. Мати – то сонечко рідне, Тепле, ласкаве, земне. Слово її заповітне Гріє й тривожить мене.
ПОДАРОК МАМЕ Маму я свою люблю, Ей подарок подарю. Я подарок сделал сам Из бумаги с красками. Маме я его отдам, Обнимая ласково.
О МАМОЧКЕ Кто лелеял моих кукол, Шил веселые одежки, Помогал мне их баюкать, И играл со мной в игрушки? - Мамочка моя!
Кто советом помогал мне, Когда падаешь и больно, И слезинки утирал мне, Говорил: "Не плачь, довольно..."? - Мамочка моя!
Кто читал мне на ночь сказки, Чуть склоняясь надо мною, (И я закрывала глазки, И мне было так спокойно)? - Мамочка моя!
Кто нес меня в кроватку, Желал спокойной ночи, Шептал мне нежно, сладко: "Спи скорее, дочка!"? - Мамочка моя! Кто на свете самый чуткий, Не сыскать ей лучшей славы, Самый добрый, самый мудрый? - Ну, конечно, моя мама!
Моїй мамі М. Познанська Мамо люба, добра, мила… Як іще назвать тебе? Це ж для мене ти пошила З шовку плаття голубе. Ти мені читаєш книжку, Хочеш розуму навчить. Ляжу спати – ходиш нишком, Все боїшся розбудить. Захворію хоч злегенька – Цілу ніч не будеш спать. То ж дозволь, тебе рідненька, За усе поцілувати.
МАМОЧКЕ ПОДАРОК Из цветной бумаги Вырежу кусочек. Из него я сделаю Маленький цветочек. Мамочке подарок Приготовлю я. Самая красивая Мама у меня!
МАМИН ПРАЗДНИК Горд я - праздничная дата, Исполнение мечты! Взял меня с собою папа Маме покупать цветы!
Их, сошедших с детской книжки, Я несу, а мне во след Смотрят с завистью мальчишки: Замечательный букет!
Рано утром встать с постели Было мне совсем не лень, Ведь сегодня в самом деле Мамин праздник - женский день!
Постучу. Дверь отворится, Я с цветами на крыльцо! И улыбкой озарится Милой мамочки лицо! В марте есть такой денек С цифрой, словно кренделек. Кто из вас, ребята, знает, Цифра что обозначает? Дети хором скажут нам - Это праздник наших мам!
Весна і мама І. Жиленко Якось я спитала у Весни: - Ти чому приходиш, поясни? І весна сказала прямо: - Поспішаю я на свято Мами! Поспішають квіти проростати, Поспішають журавлі вертати, Поспішає сонечко теплішать, Поспішають діти розумнішать. В Африці далекій пам ятаю, Говорив мені Премудрий Слон, Що якби на світі мам не стало, То й весни на світі не було! Ще сказав: «Ви помічали, може – Кожна мама із весною схожа». І відкрив мені він таємницю, Що весна із Мамою сестриці…
Мамине свято І. Кульська Мамине свято Я зустрічаю. Я для матусі Віршика знаю. Я подарунок Матусі роблю. Я свою маму Дуже люблю.
Найкращий дарунок Т.Коломієць На мамине свято, На мамине свято Хороших дарунків Для мами багато. Найкращий від тата – Шовкова кофтина. Од старшого брата – Барвиста хустина. Од діда – картина, Велика у рамі. Та мій, мій найбільше Сподобався мамі. Погляньте, який: На вікні, на осонні Альпійські фіалки Цвітуть у вазоні. На мамине свято На мамине свято Я в гості весну Запросив у кімнату.
Мамине свято Н.Забіла Восьме березня настало – Славне свято всіх жінок, І сьогодні ми позвали Наших мам у дитсадок. Кожній мамі подарунки Готували малюки, Малювали їм малюнки Вишивали килимки. Ще й прикрашений квітками Написали їм плакат: «Хай живуть хороші мами Всіх дівчаток і хлоп ят!»
Сама в хаті А. М ястківський Кошенятко чеше вуса Лапками двома. На базар пішла матуся В хаті я сама. Вмиюсь чисто, вмиюсь біло І тоді візьмусь за діло. Підмету гарненько в хаті, Молока дам кошеняті, Своє ліжко застелю, Квіти в горшиках поллю. Заплету я кіски русі І чекатиму матусі.
Хай матуся відпочине І. Січовик Як прийду я з дитсадочку, Нагодую вдома квочку, Підмету у хаті, в сінях Принесу теляті сіна. Хай матуся відпочине, Щоб не поралась сама. Бо який же я мужчина, Якщо помочі нема?
Біля кого найтепліше М. Людкевич - Біля сонця, - шепоче поле І стернею небо коле, Гріє лапки журавлів, Вигляда сімох вітрів.
- Біля варти, - каже тато,- Коли хочеться співати, Пізнавати сни земні На пташиному крилі.
Біля печі, - каже дід, - Ні печалі, ані бід, Хоч мороз, як лютий звір, Що прибіг з Карпатських гір.
- У перині, - дума киця, - І вуркочеться, і спиться. І калачиком пухнастим Засинає біля Насті.
- Біля мами, -кажуть діти, - Завше радісно, як літом. Навіть вмитися сльозами Теж найкраще біля мами.
Рукавички А. Костецький Узимку, в морози, хуртечі й завії Тебе і мене рукавички зігріють. А теплі від чого вони і чому? Скажу вам по щирості: теплі тому, Що наші ласкаві бабусі і мами Вплітають тепло своїх рук між нитками.
Бабусі А. Костецький Дай, бабусю, поцілую Сивину твого волосся. Теплим подихом зігрію Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане Лоскотливий іній срібний, Мов зимові візерунки На замерзлій з ночі шибі.
Бабусині казки В. Зінченко У бабусі руки вмілі, А казки чудові, милі. Миготять в повітрі спиці, За клубочком скаче киця. А нитки все в ються, в ються, А казки рікою ллються… Ляжу в ліжко, та не спиться – Нову казку в яжуть спиці.
|