Я завжди була фанатом усіляких щоденничкових справ. Шкільні анкети, дівочі щоденники тепер трансформувалися у три Щоденника Комаровського (він придумав таку форму книги, щоб вести цікаві записи про діточок від вагітності і до… ну хоча б весілля!), адже виховуємо ми з чоловіком три донечки.
Аналогічну сторінку улюбленого жіночого Форуму теж не змогла я оминути! І вирішила й тут мати власний куточок. Запрошую в гості усіх, з ким матиму спільні інтереси, проекти, ідеї.

А спочатку трохи на тему «Дозвольте відрекомендуватися»!




Я за фахом журналіст. Народилася в місті Пологи, але після шкільного навчання переїхала жити до Запоріжжя. За фахом – журналіст. Дуже полюбляю роботу зі словом: і читати, і писати! Зараз я знаходжуся вже третій раз поспіль у декреті. Від монотонних господарчих справ намагаюся відволікатися своїми хоббі. Одне з них – фотографія. Захоплююся сучасними педагогічними методиками у розвитку діточок. Щоб уникнути частих хвороб, поки ми не відвідуємо дитячий садочок. Адже я у декреті, то всі три донечки виховуються вдома. Тому в щоденних іграх їм хочеться дати те, що могли б дати вихователі на своїх заняттях. Полюбляємо методику Зайцева. По ньому вчимося читати й рахувати. Чимало іграшок вибрані й за рекомендаціями Нікітіних, Монтесорі, Домана.


Дуже приємно буде обмінюватися подібними історіями з усіма учасниками Форуму. Приєднуйтеся до спілкування!

Да,Мария - фотки классные,места и наших прогулок с сынулькой

Мария, уже второй вечер изучаю твой опыт относительно методик Спасибо большое! Столько всего, столько информации, идей... А то я как-то "забуксовала" в плане занятий с ребёнком... Вроде бы крутимся с ней целый день, чем-то ж занимаемся, а спроси, чему научились за день, так и не скажу... А тут муж один вечер повозился с Василисой - и она уже умеет сандалики снимать... Так что начинаю работать!

Женю! приємно, що ти взяла і собі корисне! звичайно, такі ігри-заняття і у нас не щодня... але доні вже в такому віці, що й самі мене спонукають до дії, не дають лінуватися! такі штучки (може, декому нудні) нам - за хоббі!

А от до Василинки руки за донями не доходять... В тому сенсі, коля я щось дістану (картки, сортер...), то старші сестрички беруть цю естафету на себе, мовляв, "мама, дай ми самі вчитимемо Василинку"... І з татом цікавіше світ пізнавати, бо мама цілодобово поруч, емоційно сприяняття глухіше, а тато прийшов - радощі, зміна прісної буденності...

Светлый праздник Рождества!
Нет счастливей торжества!
В ночь рождения Христова
Над землёй зажглась Звезда.
С той поры через столетья
Нам она, как солнце светит.
Согревает верой души,
Чтобы мир стал краше, лучше.
Дарит искры волшебства
Светлый праздник Рождества!
Мир приходит в каждый дом...
Поздравляем с Рождеством!

а расскажи,чему учила Васелеску в годик?

Учила?

Та тільки ж вчю !!!!!
З Васюнею науковості мало, а сама фізична активність. Адже рік - це початки ходіння... Васюня молодша дитинка... і це помітно... Всі її на ручки, пожаліть: найменша ж... Тому ходити вона не спішить... Ми її водимо, а вона хитро поглядає, спускається повзати, або просто гоцає-стрибає...

А в іграх зараз лідирують м'яч і кубики. Тільки вони опиняються в її полі зору - зразу такі емоції!!! Виконує прохання - принеси кубик, здається, пробує ставити їх один на одний, а може ще хаотино це виходить... Дуже радісно з фітболом все робить, сама просто обімає, штовхає, а з батьками: стрибає ніжками, гойдаться на спинкі вже не йде, сумно й нудно...

Сідає і рве не тугі папірці: серветки (та й туалетний папір на ура рветься...) Що цікаво, не бере в рот. От все бере, а це сидить рве

Під музику вже не такий захват, ну підтанцьовує, але пік минув. Ладусі продовжує робити, любить "пока" махати, руками показувати " а дє"? (ну що шукає...) На голову натягує щось із одягу. Обожнює перелазати якісь перепони. Не облізе, а буде через щось лізти. Верещить, коли щось вимагає. Брязкальцями торохтить з усієї сили, щоб аж у вухах дзвеніло.

Я вже не роблю повний масаж, тільки ступні, ніжки у вільну хвилинку пом'яти стараюся. Пробую сороки-ворони, але не надовго, набридає. На горщик не хоче сідати, не любить його, але коли старші сестри в цьому процесі - це їй цікаво. Свою калюжу руками зразу тре, може сліди замітає? Лисенька, 4 повних зуба, 5-го четвертинка, шостий - краєчок лізе. 7 і 8 нижні напухли ясна.

Дякую за різдвяні вітання! Вони абсолютно взаємні!!!!

Посмотрела Ваши фото по первому снегу - такие доченьки красавицы! Понимаю, что хлопотно с ними, но какое же это счастье!

Спасибі! Ясно, що "хлопотно" мало акцентується... але є - це факт! Однако вся важкість перекривається, коли вчишся у дитини її очима дивитися на світ! Іноді це настільки мудріше за чимало деяких моїх дорослих переконань! Діти вчаться у нас, а ми в них!

Может, это у всех Василис особая любовь к мячикам? У нас с Васюней страшно, что творится, когда она видит мячик... Дома уже штук 30 мячей разных цветов и размеров, и это, как я понимаю, ещё не предел

Ось проглянула Лесині фото, де їй був 1 рік. Здається, в неї були в дечому більші вміння (говорити, рахувати)

а Машуня любила фізичну активність

Мария, фотографии бесподобные! И детки так друг на друга похожи... Прямо тройняшки, если бы не разница в возрасте...

їздили вчора на Радугу... та враження якісь у протиріччях... в принципі, хотілося подивитися на свято... всі ці скоморохи, ходулі, жонглювання, вироби майстрів... Але така масовість, за товпищами нічого й не видно... Млинцями після кількакілометрових черг когось таки пригощали. Наполегливо повторюючи від якої партії їх напекли! Собачий холод швидко й прогнав нас.

классные фотки! мои тоже ездили на радугу и тоже приехали немного расстроены, людей масса..ничего не видно. но блинов, шашлыков и дывней мне привезли.

"Едельвейс" брав участь у виставці "Таланти твої, Україно". Із задоволенням і ми повивчали її експонати!

З нагоди дня перемоги прогулялися парком Клімова, технічним моторівським музеєм біля якого зараз багато воєнної техніки!

Меня муж уговаривает в парк Климова и в этот музей сходить, пока не выбрались... Зато у Вас на фотках увидела))

Да, мы тоже там гуляли. Только 8 мая. Людей, конечно, много было уже с утра... В музей мы не зашли, просто покрутились на площадке, а потом - на качельки